Ётавсь (сязькс поэмаста), автор: Б. Валда // сборник Од вий, 1934. Мордовская библиотека
Книга: Од вий. Мокшонь уйфни писателнь и поэтонь сборник. Кочказе А. Кочетков. — ОГИЗ Молодая гвардия, Москва, 1934. — с. 30—43

<< Мон пионеран (Виард) << >> Шись рахай >>
Б. ВАЛДА




Ётавсь

(Сязькс поэмаста).
„... Такора кига
Ласькихть цёранят,
Кяцост шяйста керьфть
Салом нюдинят.

Синь мянь шяй алда
Ялга вели сахть,
Бодра вашонякс
Ульцяв кенордайхть.

Мельгаст пульсь качамкс
Тишеть ланга маць.
Сиянь сакал ковсь
Музозь лангозст ванць.

Пачкоцть велеть пес,
Ваймафтозь пряснон,
Ваймамда меля
Ладязь нюдиснон.

Трубатня эсост
Содонтфтольхть пазяйса.
Но синь моразевсть
Ломань вайгяльса:

„Эх! Эх! Пара цёрат.
Стак тинь якатад.
Цебярь стирь мархта
Тинь аф эряфтад.

Тиндейнть аф арамс
Мази стирьнь кельгикс,
Тиндейнть аф улемс
Паршинянь кирьдикс.

Минь аф мярьгтям тейнть,
Тинь пяк кальдяфтад.
Миньцкя няйхтядязь
Тинь, аф цёлактад.

Касодя урозста.
Вача потмоса.
Якседя щамфтома, —
Ряса лоскоца.

Но кели мяштеннтя
Сельс(а) аф сатовихть,
Прястонт такьянтя1.
Кяц(а) аф валхтовихть.

Сельмя варжафксонт
Тумот паморттад,
Узерень яфодезь
Тума налхт сантяд.

Ваймонь таргафстонтт
Вачкоди варма,
Пишкотьф валнястонтт
Вирьс туй жалнама.

Но тиннь вийндесть максф
Злодей баярнды.
Сявф тиннь воляндесть
Оцю азорти.

Сёкстькя аф сатцасть, —
Тиння сяфтядязь,
Мази бораннякс
Печкомс ваттядязь...“

И лоткасть цёратня
Исть срхкав васцтост.
Гурьгоцть нюдихня, —
Прасть алув кяцтост.
Страцть — калаць кулясь —
Велетнень ланга,
Бта тят нюдихня
Кандыхть аф пара.
„Вай-вай аф парот
Тяфтама славатня“, —
Юванты оннь пачк
Корхтасть аватня...

Якшама ширеста
Яфоць варманясь
Морамода лоткасть
Кайги нюдихня...

Шовда аксялу
Якстерь шись ваясь,
Сёксень пиземти
Шяняц масторнясь.
Вармат, пизепт састь,
Начка сёкссь, мрдась.
Омба мастору
Мацихня срхкасть.
Паксяськ урозкстомсь,
Шямоньясь вирьнясь,
Велесь, нусмакаць
Лебоньясь кинясь.
Аф эсь вайгяльсост
Пишкоцть нармоттня,
Кели паксява
Вяшконцть варматня.
Мес-ай тяфтама
Пяк аф мази шись?
Олькси-аварьди
Оцю шовда вирьсь?
Эздонза аф марят
Цёфнай нармоння.
Аньцек вача вирьгазкс
Урндыхть варматьня,
Азк, мес равчкодоть,
Оцю, гайняй, вирь?
Пряняцень нолдайть,
Кода уроз стирь?
Мес тон аф морат
Тундань моронят?
Мес тон аф азондат
Кельгома баснянят?
Азк кия крхтазнь
Сорга панчфкятнень,
Прястот валхтозя
Парьхцинь такьяцень?
Эли тон пелят
Кжнай пилада,
Шоваф, толкс ащи
Оржа узерьда?
Эли эводеть
Сёксень веть эзда?
Лангозт лаподеть
Равжа вельхтерда...

Мутна шёряф ляйкс
Шюдесть дуцятня.
Аксялкс шовдалгацт
Велень ульцятня.

Тяса-тоса кафнась
Калдазн пиненясь.
Паксява сувозь-сувсь
Сёксень варманясь.
Кяжи сёксень вармась
Синнезнь поратнень
Аф пара войнав
Панезь цёратнень.
Изезь кизефня
Синнь тряй аляснон,
Изезь кизефня
Синнь шкай мамаснон:

Сявомс или аф
Цёра дякаснон,
Коламс или аф
Сетьмя эряфснон...

Мянь модас люмбасть
Келу вирьнятня.
Велева аварьцть
Отня-сиретня.

Ошова сявозь
Сембя покайхнень,
Велева кочказь
Сембя сокайхнень.

Кизоста-кизос
Велесь шава ляднць
Кели паксятня
Апак сокак мацт.

Тову сёротня
Пряснон исть шюкся
Велень ломатьня
Капат2 исть валься.

И озадн сединят
Эрясть козятне,
Музозь пейдеськя
Якасть баярхня.

Козятьня эрясть
Бта рахсеськя.
Синнь пекснон, зепснон,
Войнась касфнезя.

Ашуфнень сялдазс
Синь петлят щафнесть.
Эстейст паршинди
Ашунь вер потнесть.

Вадерясть пекснон,
Озонцть войнать ингса,
Войнань вятитькса, —
Оцю азортькса.

Шкайнди озондыськя
Тапафтозь наротть.
Шкайть лемста нолдазь
Ломань машфты морть...

Вай увнай ранги
Оцю вирьга толсь,
Мастор ланга тусь
Ломань машфты морсь.

Сон фкя-фкяннь шавфць,
Фкя-фкяннь эса юмафтфць,
Ашунь верс (а) валндозь
Козятнень эса касфць...

И пяшкоць урозда
Сембя мастор ланксь.
И ломань кулоста
Марсевсть оцю пантт.

Фронца вишкя ляйкс
Шудесь трудяйнь версь,
Куца-шада ветькс
Колькс иднь сельмя вець.

Ашель кирьдиец
Трудяйнь шуди верть.
Ашель лоткафтыц
Идень сельмя ветть.

Аф лама аф кржа —
Ниля кизот кольксть,
И тяфтама вайгяльхть
Масторть вельксова мольсть:
„Эй! пролетарий!
Эй, ашу!
Пандя ни, кирьнеть...
Шарфтк меки ружьять.
Войнати война тихть,
Буржуйхнень-крафтыйть
И власть тон
Сяда куроконя
Кядезот сявк!“
Но васенда
Вайгяльхня
Курокста машнесть,
А мекпяли синь
Вииясть.
Тяннь марязя покайсь.
Марязя ашусь,
И кядь пецек весть,
Кода фкя,
Веть синь стясть.
Инголя покайсь,
Мельганза солдатня.
И тяда меля ашусь
И сембя трудяйсь.
И марса,
Фкя вийса
Синь вишкя
Толть архтозь,
И фкя-фкянди лездозь
Синь властть эса сявсть.
И мельгаст,
Кода удома
Васцта кепоцть,
Срхкасть
Иднек-аванек
Вишкя бурякс,
Оброзонь васц
Кядьгаст
Флагт ружьят
Кепсесть
... И яфодезь азорть. —
Министратня
Кадовсть...
Но войнась
Сянгса, изь лотка,
Изь лотка и версь.
И сяка жа лаца
Сельмя ветня
Мольсть шадокс,
Мольсть вайгяльхть:
„Войнать пачфтемс
Пес!“
И танга
Окопова сязндевсть
Снарятня.
Корниловсь войсканзон
Столицати вяць.
Вачеда, штада
Ащесть солдатне.
Изь кирьть...
Ашель кода...
И партиясь
Танга мярьгсь:
„Эй, пролетарий,
Солдат и тон
Ашу
Тяни тиннь тевсь.
И тиннь
Улеза влацсь!
Панемс министорхня!
Капитализмась-машфтомс!
Лятфтасть!
Дясть юкста! —
Соц-ревонь
Пинксь сась!!!
И торазевсь атямкс
Сембя трудяень
Вайгяльсь:
— Повамс министорхня!!!
— Кирьдемс саветня!!!
— Панемс меньшевикне,
Эсерхня, кадетня!!!
— Велева тиемс
Сембя вастова
Комбетня!!!...
И сембя тя ульсь.
И сембонди содаф,
Аф верфтома
Тийфтельхть
Нят тефня.
Аньцек —
эсь кяца,
Аньцек —
эсь вийса
Лоткафтовсть
Идень сельмя ветня.

Тяфтаня Октябрьсь,
Панезнь козятнень,
Пролетарийть кяц
Максознь вожьятнень.

Сон изь кенерь
Ладямс эряфонц,
Стака менелнь кев
Лангознза веляфтовсь:

Васенд (а) ашкодозь
Козянь пинетня.
Тоса сойнь сатозь
Вача кизотня.

Ульцясь шовдалгац,
Аф ваны ни ковсь,
Вачть, шовдать эса
Вийндевсь ломань морсь.

Пиксфтома повай
Ружьяфтома шави.
Коза куц сувай
Куд потмось шами.

Однек, сиренек
Вастова кочказнь
Паксянек вирьнек
Аф пара морсь ётазнь.

Коза васьфць ломань, —
Тозк и шавозя.
Сембя ужетнень
Благойсь шарозня...

Сокай покайхня
Нятненгя сяськозь.
Эсь оцю тевснон
Инголи вятезь.

Васенда панезь
Сембя козянь сбродть.
Мекпяльти машфтозь.
Вишкя аф пара морть.

Фкя-фкянь кядть кундасть.
Тийсть синь кемя соткс.
Сиря кальдяфнень
Калмазь сери лоткс.

Синь тяй синць азорхт.
Сембя васца воляфт.
Марса, фкя вийса.
Тиихть од эряф...

Нюдихня морайхть
Лия вайгяльса.
Велева сокайхть
Кшниня айгорса.

— Вай, морак, рохак
Кшнення лишмоняй
Од эряфкяти
Миння лифтемясть...

Тяфта эсь азксонц
Машфтозя ялгазя,
Сядой шяярь пря
Корхни атязя.

Куваканяста
Куфкстась ускизя,
Меля валхтозя
Трупканц куркстонза...

Сон изь кирьть, пшкяць:
— Кодана, цёратня,
Кода синь эряйхть?
Косот нюдисна?

Каршезнза изь пшкядь,
Варжаксць перьф пяли:
Ванць, кода тракторсь
Роснень эса ляди.

Эста ускинеськ
Нотфтазень войжятнень.
Ардозь кеподезнь
Лишмос крандаснень...


1 Такья — вазь (шапка)
2 Капат, — Стоги — Адони.
<< Мон пионеран (Виард) << >> Шись рахай >>
«Ётавсь» (сязькс поэмаста), автор: Б. Валда // сборник Од вий. Мокшонь уйфни писателнь и поэтонь сборник. — 1934.

Последнее обновление страницы: 2019.03.09
На главную