Аксю // сборник Одонь вайгяль; автор: Макулов Л. Ф.; 1933. Мордовская библиотека

Книга: Леонид Макулов. Одонь вайгяль. — Саранск: Мокшэрзянь Государственнай Издательствась, 1933. — с. 15—20


<< Комсомолсь сьоронь шачемать инькса << >> Фкя фкя йотазь >>
АКСЮ

Вальмятнень ала
Кяжиста вяшконць,
Моронзон вармась,
Лазфкава латьцесь,
Нармоттне эста
Крышава кяшенцть
Дуцятне нюрьксть
Ловияф латокс.
Шовдаста няевсть
Порашать эшксста,
Врьгазонь сельмокс
Велеса толнят
Вага фкя куца
Ават стирьхть ванонцть
Сьорматфснон эса.
Кия изь машта
Сянди лездсть тевса.
Стирьхненьня йоткса
Ащесь и Аксю,
Книгати ванонць,
Стакаль, пяк стакаль
Теенза васьце,
Мерьгат ни стака
Мезеньге канць,
Шудезь нлхтай шудесь
Прястонза ливесь
Сетьместа кочказь
Сон букварть морафць,
А куца дядяц
Аксень пяк сюдось
Сяс мес Аксе
Эрь илянде бродесь:
— „Удок удок
Уноконяй удок,
Конить стирняй,
Ши валдоняй, сельмотнень.
Дядяце тусь
Комунистонь куду
Сон олафни
Шары учань
Сельмонзон.
Нюряфць бабась
Аксянь иднянц,
Лизать,
Кашкомозьня
Идень морне морась.
— Удок стирьняй
Курок сай ни кизось
Сяфтя мархтон
Вири мази нормальс”.
Сетьмоняста
Тарксесь иднясь веймонянц,
Нюряфць нюряфць
Соньцка бабась
Нувазевсь...
Калдор калдор
Ортаняц, калдоргац
Ав! Ав! шабрань
Пиненясна увазевсь
Тя йотксь бабась така меки
сргозсь
..............
..............
— „Ков юмсят
Эрь кевня юмай кевнякс,
Аф содате коса
Йоттафнесак пиньгцень
Йофси, йофси
Аф куннекшнят
Тевняс.
Бралгоманкса
Синьделень мянь
Пильгцень,
Ломатть всякайхть
Корхнихть тонь
Кувалмат.
Мярьгихть: „мизе
Шайтатненьди ваймонц”
Лама лама
Нолдасть лангозт
Валда,
Аф кадондыхть
Тейне йотка ваймамс”
— Тяйте кулхцонда
Дядяй тон не ломатнень,
Ванытя тон,
Кит не корхтай ломаттне
Шкайти озонцть
Полти тапсесть коняснон
А синць ванонцть
Коста — саламс ламоне
Меляфтка тон!
Мезе корхнесть тейнек,
Мзярда мархтот
Тяштьфтемя колхозу,
Тейнек валсна пяярьсть
сьокснень пиземкс,
Ох!!! Синь сотыхть
Руця прязот соду.
Мзярда ломанць
Ваяй крхка ляйти,
Штоба аф ваямс
Фатни сон шужерняс,
Сон шужярьтькя
Ваймонь ваныкс няйсы,
Аньцек ваяй
Алу стака
Кевнякс.
Вов и синьгя
Путнихть сембе вийснон,
штоба сяземс
Од колхознай
Фронтть,
Яла шовайхть,
Кяжи зверень
Пейснон,
Аньцек теест
Аф сязеви сон.
Мон аф алянь,
Дядяй, ваксса шован,
Аф лияса
Эрь ве усксеван.
А шовда шизень
Валдоптомс мон
Йоран,
Тонафцамазь
Питнень апак пантт.
Цеберь ялгакс
Книгась тейнек
Арай,
Дядяй—дядяй?
Эряфсь арьси пара
Ков тят вана,
Тяни тейнек
Паньчф кись.
Кода ащан
Колхозса
Васень ряца,
Тевонь пинькста
Покодян ударнайкс.
Тяфтак школать
Мездонга аф
Кацан.
Кемя вийса
Тонафнемя карман.
Пара мяльса
Бабась кулхцонць Аксень,
Сонць нюряфнесь
Уноконянц Лизать:
— „Видеста азыть
Пяк видеста сянь,
Велеса ули
Ули куень пиза.
Аф кунара
Сувсезь тяза Васька,
Лама корхтась
— Тейне эряфть колга,
„Кулемака,
Мярьги, бабай,
Наста,
Кармай эряфсь
Улемя кода:
Курок шарфты
Шинь стяма ширьде буресь,
Волять сявсазь
Та меки купецне.
Тага сай сей
Баярть цьорац Боресь
Копсонтт кармайхть
Кштимя теляма
Тепецьне”
Вов Месть корхтась
Исяк тейне Васька,
Вов кодама
Тейне морне морась.
Сонь ведь аляц
Инь козясель
Васьце,
А тя козять
Васька радной Цьорац.
Сяс и стирьняй
Эсот сюцень,
Сюдонь,
Кулхцондонь мон
Ня ине куйхнень седиезень,
Токсезь
Нлхтай, афки удонь,
Кадыть тяни
Сайхть!
Теест няфцайне
Уфаттнень. (фатуттнень)
Шеть и виде
Аксю стирняй виде
Эрь, эрь ина
Сюдомот аф карман,
Якак школав
Тоньць содасак видеть,
Кулакнень валснон
Катк фасыне вармось,
Синь васцна нейса
Аньцек крхка
Калмоса.
А идняцень,
Унокозень Лизать,
Монць Нюрафцан,
Кемоняста ваньнесан,
Йофкскакс азонцан
Теенза мон кизоть,
Пекоц вачи —
Куцюняса аньнесан.
<< Комсомолсь сьоронь шачемать инькса << >> Фкя фкя йотазь >>
Сборник Одонь вайгяль; автор: Макулов Л. Ф.; 1933.

Последнее обновление страницы: 2016.02.16
На главную