Лямбе кядьса, глава 16; автор: Ларионов С. С.; 1962. Мордовская библиотека
Книга: Ларионов С. Лямбе кядьса: Роман. — Саранск: Мордовскяй книжнай издательствась, 1962. — с. 93—99

<< Глава 15 << >> Глава 17 >>

16

Ламоль Порговть тевдонза, но сякокс прястонза изь лисенде Варвара Степановна. Тейнза-арам, сон тифтеди то мастерскойста, рабочайхнень ёткса, то бта коста-бди кульсы сонь вайгяленц. Но Шиндинась, кода нарошна, тяни шуроста няфнесь пря.

Поргов тяштсь райкомонь бюров и обкому сёрма, коса азондозе, што зря Варламов лоткафтозень тракторхнень петемаснон.

Варламовть мархта корхнемда меле новольсть Порговть кяденза, ашезе сода, мезьс кярьмодемс, коза путомс эсь инженеронь вийнзон. Меле таргасть мастерскойнь келес палакснень потмоста кафта гусеничнай тракторхт, колма молотилкат, кота комбайнат и кармасть петемост. Сонць Поргов тя пингть аноклась механизированнай токонь тиемати, оду ванондозень чертежензон. А кафта шида меле Зобов прважазе сонь «Якстерь тяште» колхозу.

Карга вели кись мольсь Мокша ляйть берякова. Аньцек ветешка километрада меле сон кеподсь вяри и ётась тумонь од порать пачк, кона таргавсь «Мазы пакся» колхозть прудста сявомок. Поргов ащесь шофёрть ваксса и нувась. Пандть алда кармась няевома кафта порядкаса строяф Карга велесь.

Шоферсь — колмогемоньшка кизоса Яшась — кармась азондома сонь колганза:

— Пяк кунардонь тя велесь. Тястонь сире ломаттне корхнихть, бта тя велеса войсканзон мархта удось сонць Емельян Пугачев.

— Тя афкукс? — кизефтезе Поргов, хоть и содазе, што Пугачев тяса ашель.

Яша нинге сяда складнайста кармась азондома:

— Корхтайхть, Пугачевть фкя помощникоц пондазень тястонь сембе баярхнень. Пади, афкукс тяфта ульсь? Тон тонць аф тя ширень?

— Аф. Мон вирь ширестонь.

Мзярда сувасть вели, шоферсь шарфтозе машинать пятистеннай од кудть ширес, кона ащесь порядкать эзда фтала. Тя — колхозть од конюховкац.

Аньцек кенерсь машинась лоткамс, кудста лиссь сери, коськана, малость шаржу атя.

— Старшай конюхсна, Каргин, — азозе Яша и сонць кизефтезе, коса Лехов.

— Ащеда, тердьса, — пшкядсь Каргин и эрязста тусь конюшнайхненди.

— Пара, што сатоськ председательть, — кенярдсь Поргов.

— А ков моли? — ламонь содайкс мярьгсь шоферсь. — Кли изь ту Москуву или обкому, то тя частста мумац аф стака: или плотниконзон маласа, или тяса.

— А коста анокс содасак вастонц?

— Да аф аньцек Леховть‚ — шнафтсь пря шоферсь, — тонадонь ни эрь председательть обуцянцты, кеветиеда лама киза якан лангаст.

Поргов пеедезевсь:

— А коста кармалеть вешендемонза тя пингста Сараевать?

Шоферсь варжакстсь частонзон лангс:

— Усколихтень ба видеста траксонь фермав, обязательна тоса.

— А Чуйкинть?

— Ся тя пингть якафты перень сёроснон ёткова. А вов ули фкя непутевай председателеньке — Валдаев, сянь аф курок мусак. Кинза-янонза, кода сире келазень, фалу тапаряфт, колмонь ши правленияса аф эряй.

— Значит, сонь афолить му? — тага рахазевсь Поргов.

Эвондась Лехов. Сон эрязста яфиезень кичкораза пильгонзон и пяк кенярдсь, кодак няезе Порговть.

— А мон чаянь, аф сатада. Максим Сафроновичське сась?

— Сон ванды сай, — азозе шоферсь и заводязе машинанц.

— Ну, аре суватама, — Лехов тердезе Порговть.

Краскаса архтф киякссь пиндолдсь вальмянь цильфть эзда. Штукатурендаф поталаксь и стенатне архтфтольхть синька мархта пурса. Колмоцьке вальмятненди повфтафтольхть тюжя материалста занавескат. Кенкшть ваксса — умывальник, голландкать фтала ащесть кшнинь колма кроватть, лангсост пружинань сеткат, вельхтяфтольхть понань сенем одеяласа.

Конюховкась пяшксель аляда и авада. Кодак няезь Леховть и Порговть, сембе стясть вастстост. Поргов сувась и ашезь эряскод ётамс кона куду, ладняс ванозе тя бокть.

— Молодецтада! — пшкядсь сон ломаттненди. — Пара конюховканте. Тяза кажнайсь сай работама.

Лехов бта визделгодсь шнамать эзда и мезевок изь отвеча. Сонь инксонза пшкядсь кодама-бди аля:

— Тяка козяшиньке.

— Мес тяка? — кизефтезе Поргов и цють ашезе аза, што синь ули рысаксна и автобуссна.

— Тя ломанць знакомай, — эстокиге кулевсь авань вайгяль.

Поргов варжакстсь ломаттнень ланга и няезе седьбестонь содафонц, Канаева Ленань. Стирсь мзолгодсь, и маземсь шамац. Равжа сельмоширьхконза и тяка тюсса сельмонза няевсть рисовандафокс. Поргов аф ламняда абондсь: «Цебярь, шяйтан лефкссь!»

— Мезе тяса ученттада? Арда эсь вастозонт! — уркстозень дояркатнень старшай конюхсь.

— Кадомасть, атяй, хоть аф ламос ащетяма, — рахась фкя дояркась. — Минь фермасонк тяфтама дворец аш, тя вдь тинь почётс путодязь.

— Кроватьсновок, кода од рьвянянь, пружиновайхть, — пшкядсь омбоцесь, — а тейнек поваднай кошкявок аф тиеви.

— Аряда, аряда тяста. Меле карматада жалбама.

Сембе дояркатне рахазевсть.

— Ух, шяйтатт! — кяжиясь атясь. — Аш месть тетьксемс сельмонте ломань аля лангс!

Поргов хоть и корхнесь Леховть мархта, но пиленза ладяфтольхть дояркатнень шири. Кие-бди азозе, што сась Варламов. Поргов и Лехов лиссть васьфтемонза.

Машинать эзда няфтсь пря Варламов, изь валга, аньцек нолдазе фкя пильгонц, бта ков-бди эряскодсь. Порговть сельминголенза васендакиге повсь Варламовть пеконц лангса кемоста таргаф кедень тюжя кели каркссь.

Варламов эряскодозь навазе Леховти кяденц и пшкядсь Порговти:

— Кунара сать? Давай, давай, люпштак тяса. Ладняс люпштак! — эстокиге кизефтезе Леховть: — Телеграмманьконь получасть? Лядема ушедоде?

— Получаськ, — саворне отвечась Лехов, — маластонь лятьфоньконь урядаськ ни.

— А розь нумати аноклатада? Мзяра тарваз и пеелем кочкаде?

— Кодгемоньшка, улема, муви. Колмоцьке бригадатнень ётаськ.

— «Улема, муви?» — дразнязе Варламов. — А кда аф муви? Пади, моньге тяфта кошардсамак отвечама обкомонь секретарти?

Поргов ванць Леховть лангс и ашезе сода ся эрек алять, конань сон васенцеда васьфтезе седть песа. А тяни бта оцю сталма кие-бди путсь сонь лафтунзон лангс, няевсь матрафста.

Варламовське тяса няевсь лиякс. Нюрьгсь фкя пильгоц машинать эзда, пефтома кизефнесь и тяшнесь эсь блокнотозонза. Шамац ульсь строгай, вастенге ашезень кепсе Леховть лангс сельмонзон.

Машинать перьф пуромф колхозникневок ашесть апак каштортт.

— Кода ёратада ускомс государствати сёроть? Тинь фкя бригадиронте, содасак, мезе азондсь? Мярьгсь, аф аноклатада бестаркат. Виде тя?

Ливоськодсь Леховть коняц, якстерьгодсь шамац.

— Кона бригадироньке тяфта мярьгсь? Бестарканьке сатыхть. Пади, мон аф стане корхтан?

— Мон аф содаса, кона бригадиронте ся ломанць, но цёрась виде ваймот азондозе, — и Варламов кармась азондома бригадирть колга: сери цёра, шяяренза стядот, шить эзда малость ваткаф шамакедец.

Сембе, кие тяса ульсь, думандасть «стяда шяярь бригадирть» колга, конань васьфтезе паксяса Варламов.

Варламов тага жалбась инженерти:

— Няить, кода аноклай? Нльне аф содасы, мезе тиендеви бригадаса, — няфтсь Леховть лангс. — А вдь мушендовихть райкомсонк ломатть, конат фалу шнайхть Леховть эса.

Поргов аньцек срмазе конянц, но мезевок изь отвеча. Тячи сонь инголенза ащесь ёфси лия Варламов, аф ся, конань мархта сон васенда васедсь райкомса. Эстонь Варламовсь ульсь сятяв, ляпе, вежливай, зря аф прафты фкявок вал. Тя Варламовсь — кяжи, валонзон азондозень эрязста и кяжиста. Ся Варламовсь корхтамста фалу пееди, пес кулхцондсы ломанть. Тя Варламовсь — апак лотксек кизефни и аф учси, мезе азы ломанць, ётни лия басняс.

Тусь Порговть мяльс эстонь Варламовсь, пади, аньцес сяс пяк курок сон согласиндась лядомс району работама. Виде, тячиень Варламовть васьфнезе райкомса, мзярда корхнесь тракторхненди профилактическяй ремонтонь колга. Нинге эста няезе тя Варламовть, конац няфтезе эсь властенц и киньге изь карма кизефнема, тракторхнень колга арьсезе стане, кода ёрась сонць.

«А, может, тяфта и эряви?» — арьсесь эсь потмованза Поргов.

Варламов кизефнесь и сюцесь.

— Кда районца сембе председателеньке тиендельхть тяфта, эста мезе улель? Конить сельмотнень и ворьготть. — А коса Белкин? Сяцка мезевок аф тиенди?

Кие-бди азозе, што што Белкин тусь эсь тишенц ускома, аньцек аф кунара сявсь алаша.

— Кодама тише? — Варламов туркс сельмот варжакстсь Леховть лангс.

— Кемонь процентонзон, — сразу кемоньшка вайгяльса отвечасть колхозникне, — тишень урядаманкса процентонзон.

— Кие мярьгсь тейнть колхознай тишеть абазламда? — нинге сяда пяк кяжиясь Варламов.

Лехов мезевок изь кашторда. Сон ашезе сода лац-ряц законть. Леховть инкса Варламовти корхтасть колхозникне, азозь, што кизоста кизос тишень урядаманкса макссевихть кемонь процентт.

Варламов тага таргазе зепстонза блокнотонц и ламос мезе-бди тяшнесь. Меколи шукадезе прянц и отвечась алятненди.

— А, пади, тя кизонда аф мярьктяма кемонь проценттнень явомда? Обкомста кодамовок указания аш, а тинь эряскоттада...

— А минь явоськ ни, — виденц азозе Лехов. — Маряк, аф стане тиеме?

— Молодецтада, кда явость ни! — трнатозевсь Варламовть улоц. — Меле тифтень цянгапал кочкасасть меки.

Варламов нервничендась. Порговти нльне ужялькс арась сон: «Стака, маряк, улемс васенце секретарькс, — оду арьсесь сон Варламовть колга‚ — стака районть инкса отвечамась».

Кивок изь кашторда: кати марязь эсь пряснон виноватокс, кати кивок изь ёра Варламовть мархта споряма. Пшкядсь меколи Лехов:

— Мон аф содаса, мезе пяк кальдявсь минь колхозсонк, Степан Иванович? А тарваснень колга мезе корхтамс? Тевсь аф синь лангсост, работальхть ба комбайнатне. Пади, аф стане мон корхтан?

— Комбайнатневок эрявихть анокламс, — керозе сонь Варламов, — сяда сидеста няфнек пря тракторнай бригадав, аф Москуву и областева арнек. — Варламов кармась гразяма: — Ватт, Лехов ялгась, а то сави тейть молемс бюрос, а тоса лиякс карматама корхтама мархтот.

— Тямасть эвфне бюроть мархта, Степан Иванович, — вдруг смелкстомсь Лехов, мзярда Варламов срхкась ни тума.

— Эвфнихть аньцек офттне, тянь тяк юксне. А мон аф офтан. А кода траксонте? Прибавазь лофцоснон? Мзяра потятада шити?

— Сякокс: вейхкса литрат.

— Ну вот, а корхтат, мес лемнеса бюроть. Тон тонць анат пря тоза.

— Мон аф содаса, мезе тиемс траксоньконь мархта? И тише, и пинем тейст ляденттяма, анцаськ шинек-венек, а лофцсна сякокс аф прибавай.

— Хе! Монь кизефнесамак, мезе тиемс! Городок строят тейст. Тя арьсевсь, а лофцсна аф прибавафтови. Аф содасак, мезе тиемс? Кизефтть ломатть. — И люкштядезе прянц шоферти: — Туме!

<< Глава 15 << >> Глава 17 >>
Лямбе кядьса, глава 16; автор: Ларионов С. С.; 1962.

Последнее обновление страницы: 2016.02.20
На главную