Лямбе кядьса, глава 11; автор: Ларионов С. С.; 1962. Мордовская библиотека
Книга: Ларионов С. Лямбе кядьса: Роман. — Саранск: Мордовскяй книжнай издательствась, 1962. — с. 60—66

<< Глава 10 << >> Глава 12 >>

11

Колма шит Порговть усксезе Степашкин Лухоминскяй машинно-тракторнай станциянь зонава. Якасть колма колхозс. Поргов васьфнезе ся трактористть, кона омбоце кизось ни тиенди эсь колхозсост механизированнай ток. Ванозень сонь чертежензон. Тифтельхть парста, маштозь и тевонь содазь. Сембода лама пинге Поргов ётафтсь эмтеэсть усадьбаса.

Порговть мялезонзоль, што Лухоминскяй эмтеэсса сяда цебярьхть порядкатне, эрь машинась нолдафоль тевс, мельганза ванцть, а сяс машинатнень производительностьсна тяса ламода сяда оцюволь райцентрань эмтеэсть коряс. Ня цифратнень ванондомста Степашкин сядонга пяк кяжиясь Салмовть лангс, нинге сяда лац няевсь тяни Салмовть кальдяв работац. И хотя Варламов изь мярьге тейнза корхтамс Порговть пингста Салмовть колга, Степашкин Зобовть пингста пеняцясь инженерти, што Салмовть кунара ни валхтомаль работаста.

— Сон заботендай аньцек эсь вастонц инкса, а тевсь...

— Тевсь аф качам, — рахазевсь Зобов, — хоть тик, хоть тяк тие, сякокс сельмотнень аф керсыне.

Райкому меки самста Степашкин тердезе Порговть «Якстерь тяште» колхозу.

— Ванцаськ Леховть, — мярьгсь сон, — тинь вдь ялгатада мархтонза? Сонць Лехов фалендась тянь колга.

— А сон аф кальдяв цёрась. Тяфтама ялга мархта можна ладямс. Аньцек Салмов аф кельгсы сонь.

— Кулить ни тянь? — рахазевсь Степашкин.

— А Салмов тянь сонцьке аф кяшендьсы. Аньцек аф содаса, мес тинь райкомса сур ёткова ваттада тянь лангс, хотя и сембе няйсасть, што Салмов пчкяль туркс керольхце Леховть. А монь койсон, кой-коса эряволь кирдемс Леховть ширенц.

Мзярда шарфтозь алашать оцю кить эзда Зареевка поселкать шири, кона сувси «Якстерь тяште» колхозти, Степашкин видеста кармась азондома:

— Леховть мон кальдявста содаса и тейне аш кода шорсевомс синь тевозост. Вдь монь мельган кемокстаф тона эмтеэссь.

Порговти чуднойкс арасть ня валхне. Кулхцондсь и пеедсь.

— Афкукс корхтан, — поладозе Степашкин. — А коста содамс Леховть, кда няендьса сонь аньцек совещанияса и пленумса? Тяфта явозень эсь ёткованк колхоснень Варламов.

— Но тя аф виде! Райкомонь секретарсь — тя аф участковай милиционер.

Степашкин пштедезень лафтувонзон.

— А Варламов корхтай, тяфта сяда пара. Споряма мархтонза аф кармат, сонь оцю опытоц партийнай работаса.

— Партийнай работать монга содаса. Пцтай колма кизот работань райкомса, отдел вятень.

Степашкин визделгодсь эсь валонзон инкса, азозе, што сон тяфта мярьгсь аф сяс, мес Поргов аф содасы партийнай работать, а стак, и тага ётась Леховть колга корхтамати:

— Кодама-бди чудной сон. Шинек-венек арни то вири, то ошу. Мянь Москуву пачкотькшни, сембе строяй. А Варламов машни лангозонза. Васенда уркснезе конюшнайть инкса, корхтай, эряволь строямс картт траксненди. Меле Лехов кярьмодсь жуватань городоконь строямати. Тяни эрь шиня мезе да мезе анай райкомста и райисполкомста. И кда видеста азомс, тя тевса шуму Зобовсь. Варламов сюци Леховть эса, корхтай, сразу аф эряви тняра ярмак карьхцямс строямати, эряви строямс тифтень карда, а то стака колхозти, а Зобов шнай Леховть эса, кошярясы строяма, корхтай, местема ина кучензе тяза партиясь, цёфксонь кулхцондома? Ну, строяй Лехов. Вообщем, аля Леховоньке, салмокс пилева эци...

— Од нинге‚ — азозе эсь мяленц Поргов‚ — кода парноня комотни, а апак вятть модамарь панде аф лазови.

— Да, Лехов пяк ни чудной. Ётай сёксенда вирьсонк няйсь лама панкта, токась прязонза, што колхозсь можна козякафтомс пангонь салыяфтомаса. Ушедокснесь ни рамсема парьхть. Ну, тянь пачфтезь Варламовти. Ся тердезе сонь и кармась сюцемонза. А Лехов кармась споряма мархтонза. И, монь койсон‚ Лехов мянь тнярс прястонза ашезе ёрда тя арьсемать.

Зареевкать фтала капань-капа кепсесь пуль, кода вирень паломста качам. Кафцьке ванцть и лоткасть корхтамда. Мзярда нежедсть сяда малав, пульть потмоса няевсь гусеничнай трактор, мельганза усксесь кафта сеялкат. Умать пес Степашкин лоткафтозе алашать, и учезь тракторть, ёрасть содамс, мезе тя ёткова видихть. Кить лангс пяяртьфтольхть тозерхт. Поргов и Степашкин няезь зёрнатнень, варжакстсть фкя-фкянь лангс.

— Сонь саты ёнец, — мторгодсь Степашкин. — Лехов может всякай фокус тиемс.

Тракторсь лоткась, и кить лангс лиссть видихне.

— Ков ши, тов сяда цебярь тев тихтяда Леховонтень мархта, — кяжиякшнесь Степашкин.

— А мес? — саворне кизефтезе фкя видись.

— Кода мес? Мезе тиенттяда?

— План пяшкоттяма‚ — малость пеедезь азозе видись.

— Пожалуй, видеце, — рахазевсь Поргов видить лангс. — 3начит‚ аф виттяда, а план пяшкоттяда?

— А мезе ина? Чаятада, минць аф содасаськ, мезень видема июньста?

— А мезе ина арьси Лехов? Вага сон фалу тяфта, — Степашкин шарфтсь Порговти. — Варламов сюци эсонза, а сон куликска аф тии.

— А, пади, кошардозь? — пшкядсь видись. — Пади, Лехов аф эсь прястонза сявозе тянь?

— Кодама дурак муви, штоба кошардомс тя пингоня тозеронь видема?

— Карьстотнень эзда аф муви, кямостотнень эзда муви, — мярьгсь сяка жа видись и кизефтезе: — Ну‚ видемс или аф?

— Мзяра ёратада видемс?

— Эрь бригадаса комсь гектар, а сембоц кодгемонь.

Райкомонь секретарьсь аф ламос арьсесь и азозе:

— Минь мусаськ Леховть и азсаськ тейнза. А мон ба тинь вастсонт афолень карма видема, председательть пря кучказонза сусколень тянкса.

— Сусколеть, да аф сускат, — васенцеда пшкядсь трактористсь. — Кати кинь пря кучкас сави сускомс... Эста лоткамс видемда?

Лехов правленияса ашель и кивок ашезе сода, коса сон. Тиемс ашель мезе, савсь тумс райцентрав, Порговть тожа аф мялезонзоль Леховть тя тевоц.

Варламовть кабинетса синь васьфтезь Леховтьке. Сон ащесь комадонь прят, няемс, сюцефоль ни.

— А мон чаянь, шисонга ашетада, сембе телефотнень ётайне, костонга аф муфтада, озада, — весяласта васьфтезень Варламов, но эстокиге полафтсь шамац и няфтсь Леховть лангс: — Ашесть куле, кода види сон?

— Кулеськ и нльне няеськ, — тожа кяжиста пшкядсь Степашкин. — Борис Константиновичень мархта сувсеме колхозозост.

— Мон аф содаса, нинге мезе эряви тиемс тя ломанть мархта? — пеняндась Варламов. — Ков ши, тов сяда коли-калады. Тон мярьк тейнза тяфта, а сон тисы лиякс. Хоть тон, што ли, корхталеть мархтонза, — шарфтсь Степашкинти, — пади, тонь валхнень кулхцондолезень. Мон эрьгада маштонь эздонза.

— А мезе тейнза корхтамс? Сон сонць аф шаба, — Степашкин кеподезень Леховть лангс сельмонзон. — Аф менельста прась, содасы, мезе тиенди. Ломатть люкшяснон видезь ни, а сон...

— Да, видеце, сон аф шаба, пожалуй, саты ни мархтонза возсемс... сави кочкамс бюро и тоса корхтамс мархтонза.

Леховть кядьста кивок мезевок исть кизефне. Кафцьке секретарьхне корхтасть колганза, сюцезь сонь, а сон ащесь комадонь прят, брюконзон эзда мусь кодама-бди сюре пеня и пялтнесь эсонза.

Поргов апак лотксек ванць Леховть лангс, няезе, кода палсь сонь шамац. Мезе сон кирдсь потмосонза, киндинге изь содав.

— Эк, мувсть районца кафта геройхть, — тага ушедозе Варламов.

— А тага кие?

— Сараева. Сяцка тянь лангс ванозь атказась видемда. Юмафтозь совестьснон.

Степашкинти изь шарьхкодев «атказась» валсь. Кизефтезе Варламовть.

— Кода стане атказась?

— Тяфтак и атказась. Изь сяв видьмот и сембе! Корхтай: «Аф карман тозеронь видема...» Кучень иньксонза машина, курок усксазь соньге.

— А Лехов? — таяскодсь Степашкин.

— Да тон, улема, аф педа-пес кулить сонь дейканзон? Тоса сёпозь эздонт‚ — Варламов стясь вастстонза. — Тя сявсь тозер видьмот станцияста и кармась видема сембоц нильгемонь килограмма гектарти, тевть арьсезе тяфта: видемс сельмонь шарфтоманкса, кадк аньцек лоткай Варламов увамда. Но мувсть честнай колхозникт, пачфтезь тейне сразу.

— Тяфта ашень мярьге, — комадонь прят азозе Лехов.

— Кадк лучи мярьголеть, нльне сотолемайть кода эряви, но честнайста пяшкоделить тозеронь видема планонттень! Вона Валдаев, ломанць аф тонь лацот, сембоц церковно-приходской школа адедась‚ изь работакшне заводса, а райкомть кулхцондсы. Сявсь видьмот и види, тячи аделасы планонц. — Варламов лиссь шранц ваксста, кундазень фталу кядензон и комадонь прят ётась мековасу кабинетть туркс, но кодак озась эсь вастозонза, тага кармась сюцемонза Леховть.

Степашкин тяни шарьхкодезе, што сон Леховть видеманц колга арьсесь лиякс, ёразе сюцемс, мес види, а тяса лисенди мекланкт. Пчкясь азольхце Варламовти, што видемс афкукс поздна ни, видефсь аф кенери, но кургоц изь панжев васенце секретарть каршес. Сон ёрась ваномс Варламовть сельмос, няемс, кода ся сонць ваны ня срокнень лангс, но Варламов кяжиель, сидеста и нолязе прянц, исть няев сонь сельмонза.

«Эряви азомс»‚ — меколи арьсесь Степашкин. Нльне арьсезевсь ни, кода сон, мезьста ушедсы корхтаманц, нльне анокс начксь коняц, марязе, кода копоренц кувалмова шаштсь кельме ливозь путьксне. Но кялец изь шарфтов, бта педсь стулти пондоц! Вдь сон нинге вестевок ашезь переченда Варламовти. Сонь эрь валоц арсесь законкс марнек райкомть работаса. «Пади, тячиенге Варламовть видец? — арьсесь эсь потмованза Степашкин. — Пади, тяфта и эряви тозеронь видемаса?» Тя пингть, мзярда Степашкин муцясь пря ня арьсематнень эзда, кабинету сувась Сараевась и аф пелезь озась Варламовть шранц ваксс, Леховть каршес.

Варламов мархтонза корхтама ушедсь аф сразу, тяфтамкаль ни сонь обуцяц. Васенда аф ламос ванць ингольденза каготтнень лангс, меле шашфтозень лия вастс и эста ни кизефтезе Сараевать:

— Видьмонкса кучеде?

— Аш, — кайгиста азозе Сараевась.

— А мезе мон мярьгонь тейнть?

Сараевась варжакстсь Леховть лангс и шарьхкодсь, што соньге тянкса кирдьсазь тяса, кафцьконь инкса отвечась:

— Юмафтсаськ видьмоть, Степан Иванович, модаське пустас карман эряма. Тянь вдь кие повсь шарьхкодьсы.

— Лисенди стане, што зря мон пяле частшка корхнень мархтот телефонца? Няемс, валне исть пачкоде прязт?

— Степан Иванович, васендакиге ули агрономическяй наука, — тага смелста отвечась Сараевась. — А сяда башка, минь моданьке аньцек люкшя вастонди лядсь.

— Тонь койсот, Сараева ялгась, — нинге сяда кяжиясь Варламов, — райкомса сембе дураконят? А вов тинь Леховть мархта вельф лама содатада. А кие инксонт пяшкодьсы тозеронь видема планть? Пушкин? Кода тинь арьсетяда, вдь тейне сави отвечамс инксонт обкомть инголе или аф? Мезе азы обкомсь тянкса?

— Видьмоньке сатольхть, пяшкоделеськ планоньконь, — пшкядсь Лехов и тяни аньцек васенцеда кеподезе прянц.

— Эста ашельхть видьмонте, ашеде виде, а тяни улихть — аф виттяда, кода стане? Саты мархтон возсемс, сави тя кизефксть путомс бюроса.

Варламов гразямац токазе Леховть седиенц, сонь крьвязсть сельмонза, варжакстсь сембонь ланга, ёрась мезе-бди азомс, но корхтаманц вастс куфкстсь, пурдавсь кургоц, и кизефтезе Варламовть:

— Можна тумс?

Леховть лангс ванозь срхкась Сараеваське. Тяни кафцьке председательхне ащесть фкя-фкянь каршеса стяда, ванцть Варламовть лангс, учсть, мезе сон азы Леховть кизефксонц каршес.

— Кда мольфтеськ мялентень, то арда. Тяряфтость, работада райкомфтома, миньфтемонк, — саворне, но пяк кяжвельде корхтась Варламов.

Кафцьке председательхне, кода командань коряс, прощандасть сембонь мархта и лиссть.

Кой-мзярс юмась Варламовть кялец. Сон васенда стясь вастстонза, а меле меки озась, варжакстсь кенкшть шири, конац аньцек сёлговсь.

— Няесть, кода вятьсазь пряснон? — азозе сон и няевсь, кода трнатсь сонь алуда губац.

Аф озадонь седихть ащесь Степашкинцьке. Тейнза изь шарьхкодев тячи Варламов. Мезенди сон вийхна кошардсыне тозеронь видема? Бта меш куд унась сонь пряц. Всякай арьсесь эсь потмованза, но корхтама изь карма.

— Ладна, аряда ваймада, — сютямфста азозе Варламов и шарфтсь Порговти: — Борис Константинович, ёрань корхтамс мархтот, да няйсак, кода лиссь тевсь? Меле васеттяма.

<< Глава 10 << >> Глава 12 >>
Лямбе кядьса, глава 11; автор: Ларионов С. С.; 1962.

Последнее обновление страницы: 2016.02.09
На главную