Федя, автор: Беляев А. // сборник Од вий, 1933, ноябрь. Мордовская библиотека
Книга: Од вий. Мокшонь уйфни писателнь и поэтонь сборник. Кочказе А. Кочетков. — ОГИЗ Молодая гвардия, Москва, 1934. — с. 57—70

<< Музь << >> Сёкссь >>

Федя

Алга лийнцть дуцятьне. Сёксень пиземсь пизесь шинь перьф, кода сидя сюфтемня пачк, и мянь илядь малати, мзярда яфоць вишкста кельмя сёксень вармась, лоткась сязьмода пиземсь. Федясь шумбазкс ласьконць оцю урхтт меля, кда сембя уча урхтонц вишкя вармась, шавозя сери ляй шамати.

Васенькие Федя сокоц вишкя пиземть эзда, а тоса ласькондемдонза меля кемоста псилгодсь и сизесь пачк, а уча урхц кодонга аф сявови велеть шири. Тячи мес бди кувать изь лись мамацка Федянь учома. Инголя тя пингоня сон ни сашенчнесь, а тячи изь са и кати сай, али аф, тянь колга Федя мезевок аф содай.

Аватьне ласькондихть велеть пачк и сюдыхть и ювачнихть Федянь эса, мес тяфта кувать исцень пань учатнень и сяконь ланкс учатне арныхть кода ёнфтопт аф мушенцазь эсь калдазснон.

Федя аф и содасы мезя отвецямс сюды аватнень каршес, и аш мзярда тки мархтост корхтакшнемс, аф кенерьшни учатнень инголямс. Тячи пяк стакалгоц суманец, бта ветешка пудонь сталма путф лафтувонзон лангс. Калада карьстонза нюрьгихть пяндра ленгятне и лапиихть лебонтть ланга бта уткань пацят.

Куду сась Федя пялес аварьдезь, начка потмоса.

Мамац кенордазь каяфнесь Федянь суманенц эса. Каяйть начка щапнень понкснень, мярьксь мамац Федяти, ця щафт коськя щапт-понкст, а тоса каясь пси лям и озась Федясь ужендама.

— Мес тячи изеть лисендя учомн? Кизефтезя Федясь маманц.

— Да, сась инксон Цицявицянь Павлсь и кодонга изьмянь нолда, мярьксь обязательна эряви молемс пуромксу, — корхтась мамац. Тячи пуропнезь сембя ашуфнень, сембя корхтайхть эряви сувамс колхозсс, ату ашуфненди стака эстейст башка эрямс.

— А мезя ашуфне корхтайхть тянь кувалмова? Кизефтезя Федясь.

— Да ашуфне корхтайхть кие кода машты. Кона корхтай, што кунаркие эряволь яцемс колхозсс — тяшкас тевсь туль лац, а кона мярьги аф эряви, кодамовок колхоз, минь тяфтаконга эрятама.

Мон думондан тожа, што колхозса сяда пара улель эряфсь. Вов Жаравса азонцазь парста те сёксене получасть колхозникне. Сёрода явсть лама фкя-фкянь ёткова, а станежа модмарьденгя. Корхтайхть явихть сембонди, кона покоць колхозса, а кие сяда лама покоць, сянди сяда лама и макссть, а тяни синнь сёросна саты мянь тундас — од сёрос, да видьмонди лама каясть, а кой-конат даже мишендихть сёрот. Мон лятфтаса Романт, кона ётай кизонда сувсесь пяльнек базарста ётамста... Тяни мярьксь постуфокс аф ваны. Сон тоже ётай кизоня Жаравонь учатнень ванозень, а тяни аф и содасак: эряскац кода писарь. Колхозса максть кямот и од пиджак, конат сёротнень каязь Зубуву, а сёротнень васц получандасть материят сахар, стаф платьят и нингя кой мезя, лама сон азонц мяк запонень пес.

— Ванды танга пуромкс ули — пшкаць, мамац — Зубуста сай кодама бди оцюня, нарочна колхозть кувалмова.

Обмоця шиня Федясь кенордась сяда курок паньмос учатнень и кенерьмос ашунь пуромксс. Сон тя шиня шинь перьф думондась колхоз эряфть кувалмова; „может монга — думондай Федясь эстеенза, — колхозт пинкста ёрдаса лафту ланкстон постуфонь локшеть и карман кода сокай инзай работама алаша ланкса“. Стак и лиссь. Тячи Федясь урхтонц панезя сяда рана. Тячи шиська ульсь ламода сяда цебярь, нингя шувдава варжась и лямбоста эжнесь ташта сумантть пачк Федять копонц эса. Тячи учатне састь велети сетьмоста и сувсесть эсь калдазост. Тячи Федять, Кельгома бораноцка шинь перьф якась и арась весяла вайгяльса. Федясь тячи шинь перьф якась учатнень меля весяласта и нльня лядыкс кшя уженц максозя оцю борантти, сяс, мес пяк мялезонза пишкочнесь.

Велень советти сувась Федясь эздгак, кодак панезя урхтонц велети.

Ломаньда пуроптф ульсь лама.

Моркшть ваксса озафтфоль Барминц и комафтф мезя бди сюлай эчкя пекя портфельсонза и ванонды каготнень эса.

Федя озась скомья пеняти, конац лядонц галанкать ваксс и нежедезя копонц голанкати.

Алятне тарксезь кисецнон ашкорясть цигаркат и курендасть пефтема.

Фталда ширети марс пуроптфт ульсть аватне и корхтакшнесть валомня эсь ётковаст.

Барминц кеподезень равжа сельмя кунонзон и няфтезень равжа пиндолды кудрянзон серай кепка казыреконц алда.

Федясь ванць сенем качамть пачк видеста Барминт равжа лаем-марьне лаца ащи сельмонзон ланкс и учсь мезя кармай корхтама, а сонцень седиец тотнай, бта гуля. Сон пели, што ашуфня аф сёрматфтыхть колхозсс и танга эряви сондеенза сиводемс сай кизонда постуфокс.

— Эрь пожалуй панчсаськ пуромксть, — пшкяць Барминць гамнай вайгяльсонза, ломанньдя пуромсь лама.

— Мезена! Пшкяцть алятне. Киннь самац сят састь, а киннь аф самац арханца аф вяцак.

А Федяннь седиец нинге сяда вишкста уйфць тотнама и соньцкя аф и приметазя кода сон пеедезевсь.

— Так вов мезя ялгат: пуромксть лувса панчфста, ётафтомозонза дайте кочкатам президиум.

— Гальтяповть? — Ювацть алятне,

— Гришанинть?

— Булкинать! Ювацть аватне.

Ну пожалай сатыхть, пшкяць Барминц. Озада ялгат моркшть ваксс. Гальтяповсь ульсь председатель. Гришанинц секретарьсь, а Булкинась президиумонь членкс.

Кизефксня стапт — пшкяць Гальтяповсь: васеньцесь Колхозонь пуроптомать колга Од-Выселка велеса. Омбоцесь: Тишень планть пяшкодеманц колга. Колмоцесь: Разнайхть.

— Васень-кизефксть кувалмова вал макссеви Бармин ялгати.

— И уйфць Барминц ляпя кяльса корхтакшнема ашуфненди

Барминтть докладонц шумордамода меля салаваня, а лияста нльня вишкста корхтакшнесть и спорвондакшнесть пуроптф ашуфне.

— Кия может ёрай азома тянь кувалмова! Кизефтезя Гольтяповсь. Кигава мезева изь пшкядь.

Аф лама ёткта меля пшкяць Булкинась моркшть ваксста. — Можна аф лама валня азомс? Кизефтезя.

— Давай! Давай! Пшкяць Гольтяповсь.

И кармась Булкинась сетьмоняста ляпа вайгяльса корхтама:

— Ялгат! Тинь мойнь сембя гожсста содасамясть и парста содасасть мойнь эряфозень. Мон атять пяли сувань анамода. Мольсь мялезя якамс ломань вальмятнень алга и кочсемс сускопт. Стане жа содасасть, кода мойнь сувамдон инголя эрясь Булкин атясь... Мон сувань пяленза самай паксянь тефнень пинкста и вехса кизонь цёранезень мархта тиине сембя паксянь тефнень.

Мольфтемн сембя тевонза лядольхть паксяса, а эстеенза тялонда саволь тумос анама, — стане жа монга мянь тнярс афолень лотка вальмятнень алга якамода, пара ломанень кшя сускомонь кизефнемода.

Тяни минь ярхцатам мархтонза марса и кигава эздодонок изь ту анама.

Тя няфнесь сянь, што скамонза ашути аф сяськовихть сембя осалхня, стака борацямс ашу шить мархта...

Монь валозя сембя ашуфненди стама:

— Пандя кулхцондомда веронь потяй козятнень. Пандя лангозост работамода. Ёрдамс сембя сиря аф пара обуцятнень прястонок. Пуроммос марс сембя ашуфненди, марстонь эряфть вельдя минь листям валда и топоцта шити, а тянь мархта ладясаськ эряфонеськонь.

Булкинать корхтаманц пинкста Федясь кулхцонц шумбаз лаца, штоба афоль мянь фкява вал пилензон вакска, а седиец мяшцонза кеняндезь комотнесь, а лияста Федясь комотнесь скомья-пенять эзда сонцькя исця марся кода и пеедезь озсесь меки.

Булкинать меля фкя-фкянь меля ушепцть корхтама сембе-пуромксстонь алятне и аватне и ламось эздост корхтасть — што Булкинать видец, што сембеда пара тевсь ули ашуфненди ся, што эряви сувама колхозс.

Колхозу сувасть 38 хозяйстват.

Федясь маманц мархта тожа сувасть колхозу.

Весяласта страчность ашуфне пуромкста меля эсь кудгаст.

Федятнень куднясна ульсь веля пенять маласа, но Федя аф и приметазя, кода пачкоць эсь кудонц инголи.

Озасть Федясь и мамац ёмбла моркшкять ваксс и уйфцть думондама.

— Нальгац лямсь, пшкяць Федясь маманцты, ну аш мезева тяни сембя сяка мадомс сави.

Кувать Федясь шаронць кенкшть малас ладяф кроватть эса сембя кодонга аф матодови. Пяля вес сембя думондась сянь колга, кода тяй кармай колхозса работама.

„Куроконя ни ловсь праль думондай эсь теенза Федясь, кадмос ни учань ванмать“, пяк мольсь ни мялец пиземть ала начксемода.

Вень перьф Федясь онцтонза пльхкясь — бта покоди колхозса, марса сембя ашуфнень мархта. Нльня алаша ланкса ардомань пинкста кеняндезь ювадезевсь эсь алганзонды, штоба синь няелезь, што сон тяни аф учат ваны, а покоди колхозса алаша ланкса марса Гольтяпинть мархта.

Ся пингоня Федясь сыргозсь эсь вайгялезонза и нльня мамац сыргозсь Федянь вайгяльс и кизефнезя.

— Мезя тяфта Федя ювачнят? Учатнень мархта штоли?

— Аяф пшкяць — тя стак аш мезевок...

А сонць нльня эвоць, сяс-мес онцтонза няезя колхозть, а ванды танга эряви тумос учань ванома.

Ну вов тяни Федя лоткась учань ваномда.

Тяни сон покоди колхозса сембя колхозник алятнень мархта, тяни сон аф онцтонза, а шистонза работай.

Синь Гальтяповть мархта усксихть доскат пильщекнень тейста колхозонь калдазонь строендама вастти, а сире алятне фкя-фкянь ётазь работайхть, штоба сяда курок шумордамс стройкать и фкя калдазс пуроптомс алашатнень.

Сойнь тячи школаса ваймама шиц — ваймама шистонза сон валда якай колхозу работама.

Сон тяни тонафни нилеця группать эса.

Пионер вожатайсь Зюзин и школаса тонафни шабатне Федянь кочказь звеноводкс III-це звенати.

Федя школав якай, сялдазонц перьф сотф якстеря галстук.

Тяни Федя кемоста ялгакцсь, сембя ашунь и эсь велесост покоди середняконь стирьнятнень и цёранятнень мархта.

Эрь шиня, Федя школаста нолдамдост меля сувсекшнесь сембя ялганзон мархта читальняв и лувончнесть „Мокшонь Правда“ газетать эса, марса лувончнезь и тонафнезь мокшонь моронятнень, конат латцефт колхозонь эряфть кувалмова.

Куду мольмостост марса морсокшнесть од мокшень мази моронятнень эса.

Сась Федя школаста, а мамац арась шкай ужеть инголи калена ланкс и озонды, а сонцень сельмя веденза шаманц келес геворихть кода снафт.

— Месть тяфта мамай аварьдят? Кизефтезя Федясь маманц.

— Эх, Федя цёрай юмамя-арамя!

— Кода, ста юмамя-арамя, пшкяць танга маманц каршес Федясь.

— Да стане, — ушопц азондома мамац, сельмя веднь пачк сонць стясь и шашць Федять малас. — Тячи мон якань бачкать (попть) пяли. Вов и корхтай бачкась, што зря сувамя колхозу, корхтай, што колхосне кармайхть эряма аньцек тундас, а тунда шкайсь нолдай колхозникнень ланга стама урма, што кармайхть наксадома васенда пильксна, а тоса уйфти наксадома сембя теласна и мянь снярс аф куловихть, мзярда пяярихть тифтень сускомня. Курговаст кармайхть лисема-сувама куйхть-ватракшт, кармайхть анама смерть, а шкайсь аф максы смерть мянь наксадомозост пилькста-прамс.

Скатинать сембонь кочкасасазь тялоти и сявсазь Зубуву, а колхозникнеди аф кадыхть мезевок. Ёну ломатть, мзярс аф понза печксесазь скатинаснон. Тейнеконга эряви печькомс траксть и эряви лисемс колхозста, аньцек киндингя тянь кувалмат дят азонда, бачкась изь мярьг азондомда.

Федять лофталгац шамац, кода кула ломаннь и аф содасы мезя корхтамс.

— Адя цёрай кафоннек и мзярс аф позна сёрматт заявление, штоба нардальмязь колхозста.

— Мамай! Тя мондейнь визькс ули, кда карман пельма попонь пуста валхнень эзда. Тон мярьгат мес тяфта сон тейть корхтай, сяс, штоба афоль уль колхоз, штоба шовда ломаттнень кирьдемс эсь кяцост, штоба афольхть сола попнень и монашкатнень эчкя пексна.

Тячи тянь кувалмова корхтась Зюзин ялгась, што попня и кулакне кармайхть тюрема мезя вихть, штоба страфтомс колхозонь строительствать, сяс, мес колхознь строямать мархта, кулакнень машфазь кода классонь, сембя козятнень паньцазь велеста, штоба афольхть меша ашуфненди строяма од валда эряф! А сембя сёроснон и сембя васцнон сявсазь колхозс, сяс-мес козятнень ланкс, мянь тяниень пинкс работакшнесть ашуфне. А тон мамай дят кулхцончня нят попонь и козянь баснятненди.

А кда мезя кармайхть корхтама эрави азондомс собранияса.

Федять мамац нят валхнень меля сяда сетьмось, и кармась Федянь кяцта кой-мезя кизефнема од эряфонь строямать кувалмова.

— Эх, мамай! Тон-ни сиредеть и мянь сиредьмозт ащеть шовдаста, изеть кульндя мезевок цебярь, васькафнемода башка. Минь тяни лац эсонок тонафтыхть и тонафтыхть кода лисема валда шити, кода норгомс пря попонь и козянь васькафнематнень эзда. Но, дят пичедь мамай! Тяни миннгя ширезонок варжась манинясь, миння кувалманок уйфцть заботендама. А тянь кувалмова мезя корхтась тондейть кувака шяярьсь, вандыкия сембонь азонца Зюзин ялгати, ато видесь лись, што сембя шовдатнень пожалуй таргасазь эсь паце лапанзон алу.

Омбоця шине пуромшнесь колхозонь пуромкс, коза сась Федясь ся тевть кувалмова, мезя мамац исяк кульсь попть куркста.

Кувать тя тевть кувалмова корхтась Дерьгяць Микитась комсомолецнень мархта, а сонць моркшть ланкс вачкиязя салонка лаца кулаконц эса, нльня лияста урназевкшнесть вельсоветонь вальматне. Станежа урнасть прясонза зелезень лаца пиндолды равжа кудрянза и кайги вайгялец гайнясь вель советт эзга. Кажнай комсомолецть пряс валозь-валондовсть киве лаца валонза.

Нингя изь шуморь комсомолецень пуромкссь, кода зайнезевсь ташта атя лаца оцю пайкть вайгялец, валдомсть ши валдокс в советт вальманза, а ульцять эзга ласьксь нароц, кона узерь, кона ведра мархта, пожарт шири. Наротть ёткова цингорфсь арды пожарнай дружинась.

Сембя комсомолецне ласькозь тусть пажаронь матома. Аньцек лиссть калдаз фталхненди, кулевихть вайгьльхне ювадихть мезя прят палы Дерьгяцнень ригасна! Палы Дергяцнень ригасна!!!

Сидеста кармась шавома Микитань мящцонза верс и кенордазь пшкяць ялганзонды: Ялгат кода, кода розь капать, ату сембя семьянеськ ляды вачеда.

Сембя нароць фкя-фкянь ётазь работасть пожарн матомать эса, курок ёрязь толть эзда бокс розь капанять.

Исть кенерь песта пес матомс Дерьгаць ригаснон, кода велет омбоця песа якстеря атёкш лаца нулхтаць, толсь.

Кой-конат ляцт ингольцень пожарть тейс, а лядыкс нароць тусь ласькозь од пожарть шири.

Эрь илядня комсомолецне кармасть кравулендама лядыкс ригатнень эса, но ригань крьвяснихня тожа исть уда и изезь кадонда эсь тевснон.

Федясь тожа работнекшнесь марса комсомолецнень мархта. Сойнь сонцень ашель ригац, но сон кораулендакшнесь лядыкс колхозниконь ригатнень эса. Тячи сойнь кучсезь Белкинать риганц караулендама.

Федясь учсь кимгафтувшка часц, но мезевок изь сашенда ригать малас. Шаркстась нингя весть ригать перьф и арась стяда ригать ужес равжа столбать ваксс, сондеенза макссть оцю теплай кямот и тулуп, кона ускови мельганза акша аф кунара праф ловнять ланга.

Аф лама ёткта меля няйсы, сай ширезонза то ломань, то жувата или может вача врьгаз, пильгалонза цяторды почана ловсь.

Федя аноклазя инголи ружьянц и ащи мезева аф корхтай, анцек ваны мезя вийхть ся ширети, коста кулеви моцерфсь.

Мекпяли молись малазевсь и няеви бта фталонза нингя фкя ломань.

Федясь тяни няйсы, што малазонза пецек молихть ломатть.

— Стой! Кия тоса? Юваць Федясь.

Каршезонза мезевок аф корхтайть.

— Кия тоса? Ляцтядязь! Юваць Федясь эвотьф вайгяльса.

Исть пшкядь мезевок и ляцсть Федять ланкс.

Куй лаца вжназевсь пулькась Федять пиленц вакска — Федясь кафксть пецек ляцсь синь каршезост, и сонцень кяденза вишкста кармасть сокотома.

Пулфокс велянць ифкясь Федять шири молихнень эзда и потмороста паразевсь тракс вайгяльса.

Нингя весть Федясь пуць кафта патротт и вешсь ляцемода, но мес бди изь ту заряц: „осечка“ истейнза пшкяць Федясь.

Тя пингоня ласьксь малазонза оцю ломань, пряц ашкоряф келеса и Федять вачкодезя мяштть ланга кода тумонь пяльса.

Прась Федясь ловть ланкс и тавадозя прянц кяцонца, а тя пингоня аф содаф ломанць шятясь лангозонза и уйфць ланксонза коматнема. Ружьянь ляцема вайгяльти ласькозь тусть сембя комсомолецне ся ширети.

Васеньцесь ласьксь Валуйнь Гафонц, а сонць ювади нингя инголи: „Крдить Федя кода-кода аф ламос!“

Гафонт ласькома пингоня, Федянь шавиец тусь ласькозь перетнень шири.

Гафон ласьксь васенкия Федянь тейс, и кизефтезя Федять; — Шисат Федя?

Вайгялец федянь из кулев.

Кеподезя Гафон Федяннь эсь вию кедензон ланкс и ваны шамазонза, а Федянь шамац ульсь тапаф лепошкакс, а кучкастонза шудесь туста вер.

Тя пингоня ласьксть нингя колмошка комсомолец и куронян, алят и ават.

Федянь Гафон сявозя Булкинать пяли, а лядыкс комсомолецне тусть Федянь шавинц следга.

Федя Булкинать пяля панжезень сельмонзон и пшкяць „пяк серяди мяштезя.“

Эздкак Федянь савозь бальницяв и вятезь кутти Полазн митеть, конань ранендазя Федясь види пилькти.

Аф лама ёткта меля вятезь, Атекш Егорть, кона шавондозя Федять.

Ветя шида меля Федя больницяса получандась сёрма Валуйнь Гафонть эзда.

Гафон сёрмады станя: „Федя браткай! Мон содаса, што тон кемоста сярядт нят веронь потяйхнень эзда, но тойнь кувалмоват содасы тевть сембя районноськ и даже сембя обласьць, што тон сярядят колхозонь строительствать и колхозниконь имуществань инкса и тойнь эздодот сявихть пример сембя пионерхня, што эряви тюремс мезя вийхть колхозонь строительствать инкса. Тойнь шавомдот меля сувасть пионеркс 16 ломань и комсомолу 9 ломатть. Тойнь шавомацень каршес минь нингя сяда виюста кармамя тюрьма классовай врагть каршес, штоба сяда куроконя машфтомс кода классонь.

Тойнь шавихня кундафт эздкак. Ифкясь ульсь Полазонь Атясь, конань тон ранендайть види пилькти, а омбоцесь тойнь шавиця Атёкш Егорс. Станежа озафтфт ялганза, конат мархтост лезнокшнесть пожаронь тиендемать эса.

Сембоц эздодост, кота ломатть.

Фкясь, попсь председательсна, Полазонь атясь, Атёкш Егорсь, псаломщиксь, Кептерьнь Гаврясь, церковнай старостась Прошкась, сембя арестовандафт, ащихть Зубуса. Курок ули синдейст показательнай суд эсь велесонок.

Куроконя правондак!

Комсомольскай привет мархта Гальтяпов.

1933 к. Ноябрь.

<< Музь << >> Сёкссь >>
«Федя», автор: Беляев А. // сборник Од вий. Мокшонь уйфни писателнь и поэтонь сборник. — 1934.

Последнее обновление страницы: 2019.08.04
На главную