Гарю, автор: Васькин И. А. // сборник Васень аськолкс; 1932. Мордовская библиотека
Книга: Васень аськолкс. Мокшонь писательхнень сёрматфсна. — Государственное издательство художественной литературы (ГИХЛ), Моску, 1932. — с. 82—84

<< Классокс (М. Бябин) << >> Инзарть виец >>
И. ВАСЬКИН


ГАРЮ

Велеть кучкава
Инзяр—ляйсь шуди,
Мацикс — акша ловсь
Трваванз (а) педи.
Ульцяста-ульцяс
Ляйть кучкава седь,
Конань алганза
Ётась лама ведь.
Якшама тялось
Исця ужялть ляйть,
Ланганза ацазя
Эчкя, кемя эйть.
Шяйхнень—нудихнень
Якшамсь синнезень,
Ляпя ловняса
Тялось вельхтязень.
Пеньгакс эендаф
Свахтнень фтала,
Гарю куломс шавф,
Ащи ловть ала.
Кия ловть алу
Гарють калмазя?
Кафта валонкса
Абре шавозя.
 ..................
Гарю ашуволь,
Комсомолецель,
Кулакнень каршес
Эрек вийса тюрьсь.
Абре кулаколь —
Эрясь козяста
Гарю лифтезя
Марстонь пуромксста
Аертф седиец
Абреть кяжиста
Сон кулак шида
Валхтфоль вайгяльста.
Пинекс кяжиясь
Гарють лангс Абресь,
Илять сетть алу
Учемонза арась.
Ётамда угодясь
Гарю совецта,
Абре васьфтезя
Оцю сетть песта:
— „Повоть, пиня лефкс,
Лифца седицень!
Тон кржа улят
Шавса дяяцень“...
„Моння шавомон
Сатыхть тоннь кятня,
Сембя аф шаввихть
Велень ашуфня...
Изь канерь Гарю
Валонь азомань,
Абре узерса
Чёкадезя прянц.
 ..................
 ..................
Амбонцть велеса
Гарють ялганза,
Кепоцть вели тов
Ашуфня инксонза
Марявсь велети
Гарють шавиенц,
Сяда вишкста кассь
Колхоз „Марсть“ виец.
Ашусь, середняксь
Пуромсть перьфканза,
Сембя членкс сувасть
Гарють лемсонза.
<< Классокс (М. Бябин) << >> Инзарть виец >>
«Гарю», автор: Васькин И. А. // сборник Васень аськолкс. Мокшонь писательхнень сёрматфсна. — 1932.

Последнее обновление страницы: 2017.09.17
На главную